Виступ Голови ГС "Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті" Корецького Миколи Христофоровича на Міждународній конференції національних меншин "Будуймо нову європейську країну разом": Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин: реалії України.
Невеличкий екскурс і нагадаємо визначення, що таке регіональні мови. Регіональні мови України - мови , які традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що що за своєю чисельністю менша , ніж решта населення цієї держави, та / або відрізняється від офіційної мови цієї держави.
2003 року Україна ратифікувала Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин і прийняла відповідний Закон України, який набув чинності 1 січня 2006 року. Цим Законом Положення Хартії були застосовані до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримсько-татарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької, угорської. Закон визначив перелікположень, пунктів Хартії, що застосовуються стосовно кожної мови.
У 2011 році Кабмін визначив процедуру виділення коштів на підтримку регіональних мов України. На той час, 33% населення України. були носіями регіональної мови , але, наприклад, тільки 14% дітей виховуються в дошкільних установах регіональною мовою.
Згідно закону України " Про засади державної мовної політики" ( із змінами 2013 року) Стаття 2: "державна мовна політика в Україні має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української як державної, регіональних мов або мов меншин або інших мов, якими користується населення країни в державному, економічному, політичному і громадському житті, міжособовому та міжнародному спілкуванні, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури, мови, зміцнення єдності українського суспільства.
В своєму виступі не буду зупинятися на таких складових, як мова роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, на мові освіти, науки, культури, мові у сфері інформації і зв"язку.
В своєму невеличкому виступі хотів би звернути увагу присутніх на сьогоднішній стан, сьогоднішні реалії регіональних мов або мов меншин. Звернути увагу на недостатній рівень підтримки органами державної влади, місцевого самоврядування всебічного розвитку і вживання регіональних мов або мов національних меншин.
На невирішеність багатьох організаційних питань, починаючи від організації дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх, вищих навчальних закладів, освіти дорослих з мовою викладання тою чи іншою регіональною. Я нова людина в національному русі, але спішіть мене зупиняти, або переконувати у протилежному.
В більшості ситуацій, за рідким винятком ( на якому зупинюся в подальшому) все отдано на відкуп патріотів національних рухів, на підтримку меценатів. які в де-яких випадках роблять більше чим держава, на підтримку урядів національних держав. За рахунок меценатів, патріотів відкриваються недільні школи, дитячі садочки, ліцеї, видається навчальна література.
Що стосується вищої освіти, то те що й було скорочується високими темпами і по причині, в першу чергу непродуманих правил прийому, які не враховують значимість підготовки фахівців з мов національних меншин.
Так в цьому році, наприклад. в Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка вперше за багато років не прийнято ні одного студента на спеціальність " новогрецька мова", існуюча авторитетна кафедра об"єднана з іншою; ліквідована кафедра новогрецької мови і не було набору у Славістичному університеті, скорочено набір в Київському національному лінгвістичному університеті.
І тільки в Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського прийнято 12 студентів на спеціальність "новогрецька мова", підготовка яких здійснюється коштом Благодійної організації "Фонд Бумбураса", особисто меценатом Пантелеймоном Васильовичем Бумбурасом.
Готуючи в цьому році відкриття Недільної школи, звернувся до Міського управління освіти за роз"ясненням: на яке Положення слід опиратися при відкритті недільної школи, які документи для цього слід готувати, як відбувається ліцензування цієї діяльності тощо. Ні на одне питання, на жаль, ніхто не дав відповіді.
Десь місяць тому нам показували центральні телеканали, що на прохання кримсько-татарської громади відкрита Недільня шола при одній із Київських шкіл. І це слід всім вітати. Але вже мабуть прийшов час визначити і порядок відкриття Недільних шкіл ( щоб це не робилося тільки за втручання народних депутатів), і порядок надання приміщень, їх використання, офіційного фінансування та працевлаштування викладачів та керівників такіх шкіл, джерел фінансування навчальних посібників та підручників, державного замовлення на підготовку викладачів регіональних мов та мов національних меншин тощо.
Повинна бути державна політика та державний підхід. І слава Богу, що є в нашій державі, і керівники, і політики, і регіональні органи влади в деяких регіонах де чудово розуміють важливість вирішення мовних питань. Нещодавно за запрошенням угорської громади мав можливість ознайомитися зі здобутками та досягненнями угорців в Україні. Честь і слава Угорській громаді, всім угорцям, всім хто доклав зусилля до таких результатів. Яких запитаєте, ВИ? 95 % українських громадян угорської національності вважають рідною мовою угорську, 65% представників досконало володіють своєю рідною мовою. Чи кожен з нас, представників інших національних спільнот, може показати такі ж самі показники.
За рахунок яких заходів, на мій погляд, це здобувалося - 74 дошкільні навчальні заклади надають освітні послуги угорською мовою, у 17 закладах- українською та угорською мовами, в одному - угорською та російською мовами. Здобути загальну середню освіту угорською мовою учні мають можливість у 99 загальноосвітніх навчальних закладах, в тому числі в 63 закладах- з угорською мовою навчання, 30 - з угорською та українською мовою навчання, 1 - з угорською та російською.
Функціонує 5 ліцеїв приватної форми навчання з угорською мовою навчання. Вищу освіту угорською мовою навчання можно в Ужгородському національному університеті, трьох коледжах, в Угорському інституті ім. Ференца Ракоці.
Ще до цього додати 99 бібліотек та 76 клубних закладів. Є свій Закарпатський обласний угорський драматичний театр. Є своя редакція радіотелебачення, виходять газети, декілька дублюється угорською мовою.
Я вибачаюся перед представниками угорської громади, якщо розкрив їхні секрети, або не за всі ще розповів. Але якби в кожній громаді були б такі здобутки, і відношення органів державної влади та місцевого самоврядування до національних меншин було б таке, як на Закарпатті, то мабуть дуже багато сьогоднішніх проблем наша держава Україна не мала б.
Дякую за увагу!
